Нотатки

блог Катерини Аксьонової.

playwright-blog-by-Kateryna-Aksonova




    Відлік.
    Анти-шопінг.
    Професійне свято.
    День філолога.
    Будівельний майданчик.
    Повернення.

      Відлік.


      10.07.2019

      У перервах між зливою та блискавкою створюється чудовий настрій для написання текстів.

      Останні конвульсії вступної кампанії які закінчаться тими хто вступив і тими хто думає далі. Вже немає ніяких емоцій, а колись теліпало, як згадувала, що провалилась на стаціонар. Як сказав мій репетитор з Історії України — перевчилась. Тоді ще в нас були окремо випускні іспити зі школи і окремо вступні тести в Університеті. Намагалась на іспитах відповідати першою, а потім мчала до репетиторів з української або історії. Коли після чогось там ввели знову навчання в суботу — ходила до репетиторів замість школи. І ось на Історії України бачила в папірчику незрозумілі цифри з незрозумілими запитаннями. Потім мені цих знань вдосталь вистачило щоб здавати всі іспити вже в Університеті.

      І коли не поступила на стаціонар, якось провчилась 6 років на заочному — нічого. Тільки не треба було так собі нерви псувати. І що з того що на творчому конкурсі отримала 27 з 30? Зараз звично почути, що вища освіта це марна трата часу. Звичайно, якщо в нас представники робочих спеціальностей отримують більше. Вийшло якесь — ти розумний, тому бідний. Така собі кара.

      Просто голова йде обертом від цих розмов навколо. Але це хоч щось крім політики. А саме з політикою в нас вже відлік — принесли запрошення. Новий акт з невідомим у країні розпочато.

      Ідея нових облич заполонила державу і тому чим найдалі від політики, тим краще. Коротше — потребуємо некваліфікованих людей для примітивного завдання: витягти країну під час кризи та військових дій в членство ЄС та НАТО. Можливо одразу у велику сімку, п’ятірку чи скільки ще країн втечуть побачивши наших нових політичних аматорів. Можливо краще назвати їх одразу аніматорами, так більше правди.

      Політика це не просто кнопки тикати, це тобі не старенька Nokia в кишені. Є наука політологія, яку мені довелось складати як держіспит і від цього всі мої проблеми. (Мене не інспірує, що обличчя професорки з політології теж у виступах за підтримку кандидата.) Я знаю як воно має бути, як готуватись, скільки зусиль прикладати і орієнтовно чого чекати, мене цього навчили. А в нас що?

      Жодне розуміння неподібності охлократії від аристократії тут не зможе допомогти. Ідеї немає, лозунгів немає, і тільки номер який треба позначити хрестиком. Хто ці всі партії? Чи зникнуть вони в день голосування чи тільки у понеділок після нього? А ці всі газети, заклики на балконах... Написи фарбою на асфальті поряд з рекламою ремонту ванн. Складається повне враження, що якщо що — кандидат цим теж займається.

      Відлік пішов і країна без керма та гальм намагається зробити новий поворот у правильному напрямку.

      Top of Page


      Анти-шопінг.


      21.06.2019

      Спочатку було бажання написати текст англійською, почала писати і після другого речення зрозуміла, що не та мова щоб пояснити свій щоденний досвід.

      Існує думка, що жінка вирішить усі проблеми завдяки шопінгу. Слушна думка і нескінченне натхнення для жартів. Але що робити з досвідом анти-шопінгу.

      Минулого тижня два рази верталась додому, бо взуття розліталось вщент. Третій раз, як колись у школу, взяла ще одну пару взуття. Розлетілись босоніжки, а потім шльопки покинула підошва великими шматками. Як каже одна знайома “Є така прикмета — коли розвалюється старе взуття, будеш купувати нове.” З нашим літом не знаєш яке купувати, бо з такими дощами найкращий вибір то дощовик та гумаки.

      Перед тим як їхати на базар, подивилась взуття в магазині в супермаркеті. Одразу ж знайшла такі самі босоніжки які розклеїлись в мене, але замість чорно-білого варіанта був рожево-білий. Очікувана якість буде така сама. Виглядають вони нормально, але коли на полиці вже без знижки, взуття від якого відклеїлась підошва, то зрозуміло що варто шукати инший магазин.
      Тому, коли щось купуєш, то вже не очікуєш чогось нормального, купуєш знаючи, що воно можливо відпрацює сезон нашого мінливого літа. Поки що не була на базарі, ходжу в балетках.

      Не кажу, що в нас нічого не має. Як казала перша дружина мого стрийка, скуповуючи усе скрізь “У Львові нічого не має”. У Львові вдосталь магазинів відомих брендів, які щедро пропонують нам свої залишки. Колись купувала у Marks and Spenser мою улюблену модель джинсів Eva у різних розмірах, коли у них на сайті давно писали “item is out of stock”. В кого є нормальні гроші закуповуються у Польші усім. А в кого є суттєві гроші то вже купують щось подібне на одяг і взуття в Італії. Певно існують поціновувачі, що купують все вже в Парижі, і не на розпродажі. Кому не хочеться усіх цих паперових пакетів з брендами?

      Певний час, можливо роки три-чотири тому купила собі ніж для різання паперу. З лінійкою, спеціальним зеленим, щоб по ньому можно було різати. Сказати чесно, майже не користувалась ним. Все було чудово, коли треба було порізати один аркуш. Сьогодні я вирішила повернутись до однієї ідеї з художниками і відклала порізати декілька аркушів на декілька дрібних проєктів. На третьому аркуші в мене вилітіло лезо, інше я не змогла поставити під таким самим кутом, бо вже була проблема з пластиком який повинен його тримати. На даний час я маю гарну лінійку і знову мушу повертатись до старого і менш безпечного ножа. Навіть те, що в нас виглядає як на картинці в них, не є таким по якості. Можливо воно псується коли перетинає наш кордон?

      Зовсім немає бажання писати про політику. Знову бавимось в вибори. Ціни космічні, платіжки жахливі, дорогі не поліпшились. Президент шукає новий офіс і людей зі світлом в очах. Коментувати усе це серйозно не можливо, а невдалий жарт просто затягнувся.

      Про платіжки можна говорити нескінченно, як дивитись на струмок у Карпатах. Найкраща з платіжок за газ. Вони усе додають, коли бачиш загальну цифру в терміналі. На папері в рахунку по лічильнику, воно теж дивне, але якось зрозуміле. Першою йде переплата - 5 ₴. Потім до сплати — 400 ₴. Рекомендований платіж — 350 ₴. Що бачимо в терміналі? Правильно — 755 ₴. (Памʼятаємо що прожитковий мінімум в Україні на місяць — 1853 ₴, приблизно 71$ навіть не дійшли до ста, і це платіжка не на центральне опалення). І коли змінюєш цифру, воно висне ображаючись. Мешти, що відклеються коштували 570 ₴.

      І з усім цим безладом ми хочемо в НАТО, але впевнено йдемо під три чорти.

      Прогнози погоди теж не співпадають, ні з опадами, ні з їх часом. Чекаю коли прогноз погоди почнеться з повним знанням справи “Хмарка хмарку доганяє, мабудь буде дощ”.

      Top of Page


      Професійне свято.


      6.06.2019

      Сьогодні відзначається День Журналіста, дотепер вважаю це своїм професійним святом. Скільки вже років пройшло, жодного разу не пожалкувала що здобула освіту саме в цій царині.

      Бути журналістом завжди було складно та цікаво водночас. Зараз ми маємо гарячий початок літа з метушнею та маячнею нових виборів, від цієї розваги люди ніколи не втомляться та й журналістам є про що теревеніти.

      Політика завжди в нас головне, бо люди слухають слова, порівнюють їх з цифрами в кишені та роблять особисті висновки. Відтепер все це робиться дуже швидко і жага до змін стає все більшою, тому жодному з політиків не варто розраховувати що будь-яка посада надовго.

      Колись журналісти писали та знімали про все. Зараз це наболіле та ремонти. На превеликий жаль головною темою стали жахіття війни. Але в телебаченні набули популярності нескінченні емоційні розмови, які жодного стосунку до журналістики не мають, це такі собі монологи в присутності ведучих.

      Журналістика завжди викликатиме осуд та незадоволення у суспільства. Ми занадто добре відтворюємо усі недоліки самого суспільства, тому як дзеркало можемо поліпшувати зображення тільки від прикладених ззовні зусиль.

      Не кожний свій не художній текст можу назвати журналістикою, тому й називаю це блогом. Інколи просто не знаю як щось змінити і не хочу верещати без конкретних варіантів виходу з ситуації. Досі вважаю, що журналістика це професія яка залишає відбиток на тому, як бачу світ. Не маю бажання це змінювати. Журналістика це цікавий погляд на життя.

      Top of Page


      День філолога.


      25.05.2019

      Сьогодні сприятливий привід для обговорення правопису. Хто про що, а мене це бентежить.

      Якщо взяти до уваги, що це правопис від 1928 року або Харківський і те, що мати мого батька Лідія зі Слобожанщини народилась вже після його прийняття, а її батько Іван Полікарпович (вже був на той час) його я маленькою бачила, то це дуже далека історія. Але ми говоримо про автентику мови. Знайшла в інтернеті також орфографічний словник цього правопису в pdf.

      Закінчила школу з Університетом за допомогою цього видання:

      blog-Kate-AKS-Aksonova


      blog-Kate-AKS-Aksonova

      Це було трохи давненько і я тепер мушу звертати на це увагу, коли використовую кожне слово. Хоча “авторка” як самоназва мені імпонує. Закінчила ЛНУ Франка, тож зрозуміло читала книжки та статті у різних варіантах правопису, тим більш хто пам’ятає важливість та ресурси Діяспорної бібліотеки (на Проспекті Шевченка), це не мало значення. Але всі мої тексти написані згідно з цією редакцією за 1992 рік.

      Інтелеґенція одразу піде вперед, бо це звичка щодення. Ті хто лякались завжди української мови і не читали Огієнка, вони ще більше відсахнуться. Якщо слухати наших радіоведучих — це не мова і вже навіть не суржик, видання професора Сербенської ніколи не потрапляли до їх рук.

      Так, я роблю помилки, але це стосується усіх мов. Багато років тому, коли представництво ЄС збирало журналістів, завдяки своєму прізвищу потрапила разом з журналістами з Криму. Там був веселий випадок. Всі говорили російською, я так само. В перерві один з журналістів запитав мене на якій мові я розмовляла. Пощастило, що інша журналістка бувала у Львові і пояснила проблему. Виявляється я розмовляла з українським акцентом, не кажучи вже про додавання типово польських слів. Це був такий собі Галицький діалект умовно російської мови. Федькович і Франко це одна українська мова.

      Не кажу вже про велику кількість роботи по перевиданню всього і хто дасть на це гроші. Це штучне створення україномовної діяспори після виборів президента, можливо це стратегія перед виборами до парламенту. Але вважаю, що це не на часі. Треба було це робити або набагато раніше, або пізніше.

      Зараз мусить бути таке ставлення до людей:
      Не важливо якого року Правописом ти послуговуєшся, ти повинен мати право висловлювати свої думки і це буде визнано українською.

      В мені прокидається “справедливе курчатко” і хочеться мати змогу бути багатомовним письменником. Після проблем з прізвищем, будуть проблеми з правописом. Я бачу не бажання співпрацювати, тому залишаю за собою право у відповідь ігнорувати инші закони і продовжувати творчість англійською.

      Top of Page


      Будівельний майданчик.


      22.05.2019

      Будівництво це хвороба яка загострюється в теплі пори року, незважаючи на погоду. Це не бруківка яку треба класти в сніг за два дні до Нового Року, але шуму створює навколо також багато.

      blog-Kate-AKS-Aksonova


      blog-Kate-AKS-Aksonova

      Це корок з бетонозмішувачів біля вікна.

      blog-Kate-AKS-Aksonova

      Безмежно сприятливі для творчості умови.

      Top of Page


      Повернення.


      20.05.2019

      Сьогодні понеділок, новий Президент, розпуск Верховної Ради і хочеться робити дивні речі: як от повернення україномовного блогу на мій сайт. Декілька годин як з’явився нормальний інтернет після блискавки у суботу, тож треба використати можливість на повну.

      Чесно намагалась писати про уcі наші проблеми англійською. Але повторюючи себе з англійського блогу — це нікому крім нас не потрібно. Тому буду говорити тільки тим, кого це стосується.

      Досі хвилююсь про мовний закон, сподіваюсь що митцям все ж таки буде дозволено обирати мову, як обирати олівець чи гуаш для малювання. Так це те, що мене бентежить. Маю ще декілька ідей для різномовних текстів. Для мене буде набагато легше змішувати англійську з французькою чи італійською. Для української більше підійде польська, а тоді потрібні будуть дослідження для історичних детективів. Поки ще я на це не наважилась. Можливо коли більше втомлюсь від англійської.

      Повернення відбулось, початок покладено.

      Виходи нових постів не анонсуватиму на англійській версії. Два світи, дві мови, чітко і зрозуміло.

      P.S.:
      Не довгим було сонечко сьогодні. Скинула я блог та й хотіла продивитись картинки з Pinterest. Аж небо потемніло й почорніло, почались грім та блискавки. Сильний дощ швидко перетворився на зливу з градом.


      blog-Kate-AKS-Aksonova

      І ось це було на моєму балконі (16.15). Град такий холодний і так неприємно його фотографувати. Не кажучи вже про гуркіт та небезпеку.

      Top of Page



      Пожертва = підтримка.

      Kateryna-Aksonova

      Пожертва.pdf



      Donation = support.

      Kateryna-Aksonova

      Donation.pdf



      Пошта: aksioma@neonet.ua


      Copyright © 2003-2019. All rights reserved